Коран 11:9 — Гуд (Hud)

Кожного разу, коли ми благословляємо людину милосердям від нас, а потім забираємо його, він стає відчайдушним, невдячним.

[11:8] І коли ми відкладаємо кару, яку вони заслужили, бо ми зберігаємо її для певної спільноти, вони кажуть: "Чому він не приходить?" Насправді, коли вона до них дійде, ніщо не зможе її зупинити, і їхні насмішки повернуться проти них.

[11:10] Кожен раз, коли ми благословляємо його після того, як на нього налягла негода, він каже: "Усі негаразди відступили від мене;" він стає збудженим, гордим.